Вже не одне тисячоліття обручки є одним із найважливіших та найвпізнаваніших символів, пов’язаних з одруженням. Ця особлива прикраса відома у різних культурах та символізує міцність нового союзу, щиру любов та вірність. Тому при виборі таких символічних ювелірних виробів, як обручки, традиції та звичаї відіграють важливу роль і сьогодні. Це стосується не лише характеристик самої прикраси, а й церемонії обміну каблучками та носіння на конкретному пальці. Цікаво, що у різних країнах весільні обряди, традиції та звичаї можуть сильно відрізнятися.
Традиція носити обручки
Глибоко вивчаючи традиції та звичаї, етнографи досі не можуть з точністю сказати, звідки до нас прийшла практика носіння обручок. Відомо, що перші прикраси такого типу з’явилися у Стародавній Греції, Єгипті та Римі. Тоді для виготовлення символічної ювелірної прикраси використовувався зовсім не метал, а природні матеріали, але суть носіння обручки залишалася тією самою – любов, взаємоповага та важливий вибір на користь партнера.
Історія звичаю
У ряді джерел, присвячених весільним традиціям та звичаям, вказується, що обручки вперше з’явилися у Стародавньому Римі як позначення приналежності жінки своєму чоловікові. Деякі автори, що вивчають культурні звичаї, говорять про те, що традиція виникла у Стародавніх Греції та Єгипті, і обручка на безіменному пальці підтверджувала наявність другої половинки. Давні слов’яни також перейняли особливий ритуал, тому весільні традиції та звичаї, що прийшли від предків до нас, продовжують своє життя й у сучасності.
Ранні альтернативи каблучок
Саме древні римляни почали виготовляти обручки з металу, зокрема з заліза та бронзи, а надалі й з золота. Єгиптяни ж використовували для звичаю підручні засоби: коріння та кору дерев, стебла, листя, кістки тварин. Пізніше вони навчилися прикрашати вироби різними символами, малюнками та знаками, що підтверджується археологічними знахідками. У деяких країнах, наприклад, в Індії, існували власні традиції та звичаї: альтернативою обручкам ставав анклет – браслет на щиколотку, що символізує заміжжя.
В Європі ж обручки як підтвердження шлюбу стали використовуватися приблизно у середині IX століття. Перші символічні прикраси були гладкими та скромними. І досі лаконічні моделі мають популярність завдяки гармонійному поєднанню з більшістю ювелірних виробів та стилями в одязі. Проте деякі молодята вибирають незвичайні обручки з оригінальним декором та дорогоцінним камінням. Це можуть бути різноманітні орнаменти та візерунки, асиметрія та унікальне гравіювання.
Якою має бути каблучка?
Класичні обручки мають замкнену форму як символ нескінченності кохання та завершеності. Відсутність початку та кінця прикраси асоціюється з єдиним цілим, об’єднанням двох доль, тобто на місце «я» тепер приходить «ми».
Вивчивши обряди та традиції, ви все ще ставити собі питання, що краще вибрати: золоту чи срібну каблучку? Сьогодні цей момент уже не є принциповим. Золото дійсно вважається більш традиційним благородним металом для виготовлення обручок, але й срібні моделі мають власну аудиторію. Срібло ж є більш вдалим повсякденним рішенням, до того ж ідеальним при обмеженому бюджеті. У свою чергу золоті ювелірні вироби начебто натякають на успішність та добробут власників.
Як зазвичай носять обручки?
Усі ми знайомі з такою прикрасою, як обручка, але звідки пішли традиція та звичай носити їх певним чином? Надягання каблучки на безіменний палець за одним із трактувань пов’язується з вірою стародавніх єгиптян у те, що від нього йде прямий нерв до серця.
Цікаво, що у різних куточках світу зустрічаються різні традиції та звичаї носіння обручки. Так, наприклад, в Індії його можуть надягати навіть на великий палець руки або на пальці ноги, а в Афганістані та Ірані – на середній палець руки.
Обручка на лівій руці
Носіння каблучки на лівій руці притаманне західноєвропейській та латиноамериканській культурам. Такі традиції та звичаї характерні для Сполучених Штатів Америки, Канади, Мексики, Франції, Англії, Швеції, Ірландії.
Обручка на правій руці
В Україні закріпилися слов’янські традиції та звичаї, і подружжя у більшості випадків носить обручки на безіменному пальці правої руки. Однак це може залежати від віросповідання та особистих уподобань. Також, зважаючи на давні традиції та звичаї, праву руку для символічної прикраси обирають німці, даньці, болгари та деякі мешканці Східної Європи.
Обручка на ланцюжку?
Ще один спосіб носіння весільної прикраси – на ланцюжку. Обручки на шиї не заважають повсякденним завданням, не доставляють дискомфорту та не вимагають того, щоб їх знімали для виконання будь-яких побутових чи професійних процесів. Але такий варіант оминає традиції та звичаї, і скоріше є винятком з правил, оскільки споконвіку обручка саме на безіменному пальці вважається символом подружнього щастя та вірності.
Що не варто робити під час вінчання?
Цікавим моментом, пов’язаним з вінчанням, є те, що за християнськими канонами каблучки молодят мають бути з різного металу: золото у нареченої та срібло у нареченого. Однак сьогодні цей момент не є категоричним.
Існує ряд прикмет та забобонів, пов’язаних з символічною прикрасою, оскільки вона є потужним ритуальним елементом:
- Традиції та звичаї вказують на те, що каблучки має купувати або наречений, або пара разом, щоб зміцнити стосунки.
- Не купують одразу два комплекти прикрас – має бути один та на все спільне життя. Також не використовують заручальну каблучку для весільної церемонії.
- Під час святкування весілля не знімають каблучки, щоб не піддати руйнуванню сімейні стосунки, що тільки зароджуються.
- Обручки не дають міряти іншим людям, щоб не переносити на них свій союз та не віддавати сімейне щастя.
- Якщо враховувати традиції та звичаї, вважається поганою прикметою упустити ювелірний виріб під час весільної церемонії, оскільки це свідчить про майбутні проблеми у стосунках.
- Також розлад між подружжям можуть передбачити пошкодження або втрата каблучки.
Весілля – це серйозний крок та перехід на новий життєвий етап, тому важливо вибрати ідеальні прикраси, які будуть унікальним символом нової сім’ї.
Ви можете замовити ексклюзивні обручки на весілля онлайн або у мережі магазинів українського виробника коштовностей – Столичної Ювелірної Фабрики™. Можна скористатися зручними способами оплати коштовностей:
- частинами;
- у розстрочку;
- готівковим та безготівковим розрахунком;
- послугою ювелірного обміну.
На всі ювелірні вироби діє безстрокове обслуговування. Доставка ювелірних виробів доступна по всій Україні у відділення пошти та фірмові магазини. Пункти самовивезення працюють у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Вінниці, Черкасах, Львові та Івано-Франківську.
Автор: Ольга Заярнюк
